трусики женские купить украина
реферати студентам
« Попередня Наступна »

10.4.Прогнозірованіе на основі пропорційних залежностей


Даний метод досить широко застосовується в планово-аналітичній роботі. Його логіка визначається відомим обставиною, суть якого полягає в тому, що будь-яка соціально-економічна система формально описується за допомогою системи показників, причому цими показниками властива узгодженість (взаємозв'язок) і інерційність.
Однією з очевидних особливостей діючої комерційної організації як системи є природним чином узгоджене взаємо-ємств її окремих елементів. Оскільки багато сторін діяль-ності компанії можуть бути описані за допомогою кількісних оцінок, подібна узгодженість поширюється і на ці оцінки. Це означає, що багато показників, навіть не будучи пов'язаними між собою формалізованими алгоритмами, проте змінюються в динаміці узгоджено. Очевидно, що якщо якась система знаходиться в стані рівноваги, то окремі її елементи не можуть діяти хаотично, принаймні варіабельність дій має певні обмеження.
Друга характеристика - інерційність - у додатку до діяльності компанії також досить очевидна. Сенс її полягає в тому, що в стабільно працюючої компанії з усталеними технологічними процесами і комерційними зв'язками не може бути різких «сплесків» щодо ключових кількісних характеристик. Так, якщо частка собівартості продукції в загальній виручці склала в звітному періоді близько 70%, як правило, немає підстави вважати, що в наступному періоді значення цього показника істотно зміниться.
Ці досить очевидні висновки щодо господарюючих суб'єктів послужили основою для розробки та широкого використання методу прогнозування, відомого як метод пропорційних залежностей показників. Основу цього методу складає теза про те, що можна ідентифікувати якийсь показник, що є найбільш важливим з позиції характеристики діяльності компанії, який завдяки такій властивості міг би бути використаний як базовий для визначення прогнозних значень інших показників в тому сенсі, що вони «прив'язуються» до базового показником за допомогою найпростіших пропорційних залежностей. В якості базового показника найчастіше використовується або виручка від реалізації, або собівартість реалізованої (виробленої) продукції. Обгрунтованість цього вибору досить легко пояснюється з позиції логіки і, крім того, знаходить підтвердження при вивченні динаміки і взаємозв'язків інших показників, що описують окремі сторони діяльності компанії.
Послідовність процедур даного методу така:
Ідентифікується базовий показник В (наприклад, виручка від реалізації).
Визначаються похідні показники, прогнозування яких становить інтерес для менеджера (зокрема, до них можуть ставитися показники бухгалтерської звітності в тій чи іншій номенклатурі статей, оскільки саме звітність являє собою формалізовану модель, що дає досить об'єктивне уявлення про економічному потенціалі компанії). Як правило, необхідність і доцільність виділення того чи іншого похідного показника визначається його значимістю в звітності. и
Для кожного похідного показника Р встановлюється вид його залежності від базового показника: Р - f (B). Найчастіше залежність може встановлюватися одним із двох способів: а) значення Р встанов-ється у відсотках до В (наприклад, на основі експертних оцінок), б) шляхом вивчення динаміки даних виявляється найпростіша регресійна залежність (лінійна) Р від В. Виявлення залежностей в окремих випадках I може бути досить нескладною процедурою; наприклад, зміна де-'дебіторська і кредиторської заборгованості найчастіше відбувається тим же темпом, що і зміна обсягу реалізації. Для інших показників, наприклад, окремих статей виробничих витрат, виявлення залежностей може бути вельми трудомісткою процедурою. Відзначимо, що до складу похідних показників, значення яких необхідно спрогнозувати, можуть входити і такі, які не обов'язково пов'язані формалізованими залежностями з базовим показником, а визначаються деякими іншими умовами. Наприклад, відсотки за користування бан-| ковського позиками залежать від обсягу реалізації лише в тій мірі, в якій ці позики пов'язані з поточною діяльністю. Якщо банківський кре-j дит був отриманий раніше, наприклад, у зв'язку з капітальним будівництвом І і відсотки по ньому визначені договором, відповідна стаття (або частина статті) визначається без застосування будь-якого формалізованІ
ного підходу .
4. При розробці прогнозної звітності насамперед складається и прогнозний варіант звіту про прибутки і збитки, оскільки в цьому слу-! чаї розраховується прибуток, що є одним з вихідних показників I лей для розроблюваного балансу.
Й 5. При прогнозуванні балансу розраховують насамперед очікувані значення його активних статей. Що стосується пасивних статей, то робота з ними завершується за допомогою методу балансової ув'язки показників; а саме, найчастіше виявляється потреба у зовнішніх джерелах фінансування.
6. Власне прогнозування здійснюється в ході імітаційного моделювання, коли при розрахунках варіюють темпами зміни базового показника і незалежних факторів, а його результатом є побудова декількох варіантів прогнозної звітності. Вибір наилуч-j шого з них та використання в подальшому як орієнтир робиться вже за допомогою неформалізованих критеріїв.
Описаний метод заснований на припущенні, що (а) значення більшості статей балансу і звіту про прибутки і збитки змінюються прямо пропорційно обсягу реалізації та (б) сформовані в компанії рівні пропорційно мінливих балансових статей і співвідношення між ними оптимальні (мається на увазі, що, наприклад, рівень виробничих запасів на момент аналізу та прогнозування оптимальний). Приклад використання даного методу буде приведений у гл.12.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.4.Прогнозірованіе на основі пропорційних залежностей "
  1. СПИСОК
    прогнозування соціально-економічної системи країни (теоретико-методологічні аспекти): Учеб. посібник для вузів. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. Прогнозування та планування в умовах ринку: Учеб. посібник. Под ред. Т.Г. Морозової, А.В. Пікулькіна. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. Прогнозування і планування економіки: Учеб. посібник. За заг. ред. В.І. Борисевича, Г.А. Кандаурової, Н.Н. Мн.: ІП
  2. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
    прогнозування в системі державного регулювання економіки. Планування і ринкова економіка. 2. Основні поняття та визначення науки «Про-прогнозування національної економіки». 3. Завдання, функції та принципи прогнозування 4. Класифікація соціально-економічних прогнозів. 5. Класифікація об'єктів прогнозування 6. Завдання і принципи аналізу об'єктів прогнозування 7. Моделювання
  3. 28. Прогнозування в галузі фінансового планування
    прогнозуванням Фінансове прогнозування - це перш за все обгрунтування показників фінансових планів, передбачення фінансового становища на той чи інший часовий період. У теорії і на практиці виділяють середньострокове (5 - 10 років) і довгострокове (більше 10 років) фінансове прогнозування Головна мета фінансового прогнозування полягає у визначення реально можливого обсягу фінансових
  4. ВСТУП
    прогнозування та планування економічних процесів на різних територіальних рівнях. Дисципліна «Прогнозування національної економіки» має особливу актуальність і яскраво виражений проблемний характер внаслідок невирішеності багатьох пи-тань. Даний навчальний курс побудований на сучасній теоретичній базі і методологічній основі. Він відображає закономірності та особливості становлення і
  5. Прогнозування майбутньої діяльності
    Прогнозування майбутньої
  6. ЗМІСТ
    прогнозування Є4 Сутність фінансоної про планування і прогнозування 64 Методи і моделі, що використовуються в долюерочном фінансовому плануванні ВЗ Темпи зростання організації: фактори, що їх визначають, методика розрахунку 100 Прогнозування фінансової стійкості підприємства. Моделі прогнозування банкротсіна -109 Контрольні питання 125 Глава 4. Бюджетування як інструмент
  7. 5.2. Прогнозування банкрутства з використанням рейтингової методики Г. В. Савицької
    прогнозування фінансового стану підприємства (табл. 5.1). Таблиця 5.1 Угруповання показників за критеріями оцінки фінансового відбудуться Показник Межі класів згідно з критеріями I клас (бал) II клас (бал) III клас (бал) IV клас (бал) V клас (бал) VI клас (бал) 1 2 3 4 5 б 7 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,25 і вище (20)) 0,2 (16) 0,15 (12) 0,1 (8) 0,05 (4) Менш 0,05 (0)
  8. 3.7. Коефіцієнти бета і альфа
    прогнозування. Він інтерпретується як міра чутливості, яка показує, наскільки при заданих або очікувані зміни прибутковість фондового індексу змінить очікуване значення дохідності розглянутої цінного паперу. Одним з непрямих показників ризику служить величина премії за ризик-різницю прибутковості даного активу г, якому властивий ризик, і прибутковості безризикових вкладень рр. в
  9. 2. АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ПРОГНОЗУВАННЯ
    прогнозування. Дається визначення поняття «об'єкт прогнозування», наводяться ознаки класифікації об'єктів прогнозування і розкривається сутність кожної ознаки. Показуються мета, головне завдання і основні методологічні принципи аналізу об'єкта прогнозування. Представлені два основні шляхи аналізу структури об'єкта прогнозування. Розкривається можливість використання
  10. 3.20. Вибір параметра згладжування Л в методі RiskMetrics
    прогнозування в один день (t = 1) у разі одиничного активу має вигляд: VaR, = Vt_, - (1 - e ^ '^' i'-' ^), (3.64) де Vf_j - вартість активу в період часу, що передує періоду прогнозування; k1 а - квантиль нормального розподілу, що відповідає рівню довіри (1-а); З рис. 3-13 видно, в чому полягають переваги експоненціального згладжування волатильності: воно швидше реагує
  11. 7.4. Методи прогнозного аналізу
    прогнозування, планування, а також для розробки нормативної бази. На відміну від кореляційного аналізу, який тільки відповідає па питання, чи існує зв'язок між аналізованими ознаками, регресійний аналіз дає і її формалізоване вираження. Крім того, якщо кореляційний аналіз вивчає будь-яку взаємозв'язок факторів, то регресійний - причинно-наслідковий залежність, т. з.
  12. Тема 4.Предпрінімательскіе ризики і прогнозування банкротствапредпріятій
    прогнозування банкрутства Е. Альтмана. Вивчивши дану тему, студент повинен: знати: основні види і області підприємницького ризику, поняття стійкості, коефіцієнти платоспроможності; вміти: застосувати на практиці отримані знання; пояснити: значення фінансового аналізу для прогнозування банкрутства; розкрити: неспроможність теоретиків кон'юнктурно-статистичний-кого інституціоналізму.
  13. ПРОЦЕС ПРОГНОЗУВАННЯ
    прогнозування Процес прогнив-зирования можна розділити на ряд послідовних етапів з різним ступенем узагальнення або деталізації [11,30]. Б. Тіісс призводить схему процесу прогнозування (рис. 6.1). Рис. 6.1. Процес прогнозування На рис. 6.2 представлена ??логічна послідовність етапів розробки науково-технічних прогнозів [30]. Етап 1 - організаційний. Складання програми
  14. 19.4. Головні цілі використання ROI
    прогнозування прибутку. Однак далі ми побачимо, що ROI - не зовсім достовірний показник здатності підприємства відшкодувати власникам і кредиторам їх капітал. Показник ефективності управління Отримання достатньої і більш ніж достатньої суми прибутку на кошти, вкладені в підприємство, залежить в першу чергу і головним чином від винахідливості, майстерності та мотивації
  15. 4.2. Фінансове планування та прогнозування
    прогнозування - це передбачення можливого фінансового становища держави, обгрунтування перспективних показників фінансових планів. Прогнози можуть бути середньостроковими (на термін 3-10 років) і довгостроковими (на термін більше 10 років). Фінансове прогнозування передує стадії складання фінансових планів, відображає концепцію фінансової політики на певний період розвитку суспільства. Мета
  16. балди К. В. А. В. Антикризове управління:, 2005

  17. ВСТУП
    прогнозування науково-техніч-ного розвитку , про основні методи та інструменти прогнозування науково-технічного розвитку галузей і регіонів, окремих технологій та напрямків розробки нової техніки; 4) навичок використання прогнозування в практиці стратегічного управління інноваційно-технологічним бізнесом. Для досягнення цих цілей у посібнику вирішуються такі за-дачі: У
  18. 3.21. Моделі авторегресійної умовної гетероскедастичності
    прогнозування майбутніх значень волатильності. Вивчення закономірностей змін волатильності привело до появи на початку 80-х років класу моделей авторегресійної умовної гетероскедастичності (autoregressiue conditionally heteroskedastic - ARCH) наступного вигляду: + jn.j. (3.72) Ідея, що лежить в основі ARCH-моделі, полягає у відмінності між умовними і безумовними моментами другого

bibyurecon.ml
енциклопедія  пікантні  перлова  кавово-вершковий  риба